І як тепер тебе забути,душа докраю добрила. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі,такої спраглої жаги,такого зайку у мовчанні, такого сяйва навкруги,такої зоряної тиші,такого безміру в добі. Це може навіть і не вірші,а квіти кинуті тобі.